Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 липня 2006 року                                                                      

м. Київ

                   Колегія суддів Вищого

адміністративного суду України у складі :

головуючого  - 

судді  Фадєєвої Н.М.

суддів             - 

Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

при секретарі  Мельник І.М.

за

участю: представника Управління пенсійного фонду України в м. Антрациті

Луганської області Сябренка А.М.

розглянувши

в приміщенні суду в  судовому засіданні

справу за  касаційною  скаргою Управління пенсійного фонду України в

м. Антрациті Луганської області на рішення Антрацитівського міськрайонного суду

Луганської області від 12 травня 2005 року і ухвалу апеляційного суду Луганської

області від 18 липня 2005 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління

пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області  про 

включення служби в армії  в

кратному розмірі та призначення пенсії на пільгових умовах, -

                                      В С Т А 

Н О В И Л А  :

  В квітні 2005 р. ОСОБА_1,

звернувся   в суд з позовом до Управління

пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області  про 

включення служби в армії  в

кратному розмірі та призначення пенсії на пільгових умовах, мотивуючи тим,

що  з 1983 р. він працював на шахті  “Комсомольська”, звідкіля  10.10.1984 р. був звільнений  у зв'язку з призовом  на стокову службу в Радянську Армію, службу

він проходив  2 роки і 3 місяці, з них: 2

р. 10 днів  служив в Афганістані, має

посвідчення ветерана війни - учасника бойових дій. Після звільнення із служби

знову пішов працювати на шахту. В січні 2003 р. він звернувся до Управління

пенсійного фонду України в м. Антрациті про призначення йому пенсії на

пільгових умовах, йому нарахували загального трудового стажу 19 років 11

місяців 20 днів, з них - 15 років 11 місяців 16 днів  підземного стажу і йому було відмовлено в

призначенні пенсії. Вважає такі дії відповідача 

незаконними, оскільки він служив в Афганістані і цей строк служби  має зараховуватися  до стажу роботи в  розмірі один до трьох.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12

травня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської

області від 18 липня 2005 р., заявлений позов ОСОБА_1 задоволений, дії Управління

пенсійного фонду України в м. Антрациті про відмову ОСОБА_1  в призначенні пенсії на пільгових умовах

визнані незаконними, та зобов'язано відповідача 

включити період служби в армії в Афганістані  в пільговий стаж у трикратному розмірі  та призначити йому пенсію на пільгових умовах

з 21.02.2003 р.

         Не погоджуючись з зазначеним вище

судовими рішеннями місцевого та 

апеляційного судів Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті

подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Антрацитівського

міськрайонного суду Луганської області від 12 травня 2005 року та ухвалу

апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2005 р., посилаючись на

порушення норм матеріального права і постановити нове рішення, яким  відмовити в заявленому позові, мотивуючи тим,

що  при 

задоволенні позову ОСОБА_1 щодо призначення пільгової  пенсії 

суди   порушили ст.57 Закону

України “ Про пенсійне забезпечення 

та  п.п. “а”  п.3 

постанови Кабінету Міністрів України  

від 17.07.1992 р. “ Про порядок обчислення вислуги років , призначення

та виплати пенсій  особам офіцерського

складу , прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  та військової служби за контрактом, особам

начальницького і рядового  складу органів

внутрішніх справ та членам їх сімей”.

         Заслухавши доповідача,  представника Управління Пенсійного фонду,

який підтримав подану касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи

касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанції правильно

встановлені обставини справи, за якими 

ОСОБА_1 до призову на строкову  

військову службу працював  на

шахті, після повернення з армії продовжував працювати на шахті до

звернення  в Управління пенсійного фонду

для призначення пільгової пенсії. Згідно матеріалів справи позивач  в період військової служби  з 30.01.1985 р по 10.02.1987 р.  проходив службу в Афганістані.

Судами повно 

встановлені обставини справи, однак, невірно застосовані норми матеріального

права.

Так,

відповідно ст.57 Закону України “ Про пенсійне забезпечення”  військова служба у складі діючої армії  у період бойових дій, у тому числі і при

виконанні інтернаціонального обов'язку зараховується в стаж роботи  на пільгових умовах у порядку,  встановленому для обчислення строків цієї

служби  при призначенні пенсій  за вислугу років військовослужбовцям. Отже,

за нормою цього закону строк виконання інтернаціонального обов'язку, який

включає і службу в Афганістані, 

зараховується в стаж роботи на пільгових умовах військовослужбовцям  згідно Закону України “Про пенсійне

забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу  органів внутрішніх справ” та постанови

Кабінету Міністрів України   від

17.07.1992 р. “ Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати

пенсій  особам офіцерського складу ,

прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  та військової служби за контрактом, особам

начальницького і рядового  складу органів

внутрішніх справ та членам їх сімей” і не розповсюджується на  військовослужбовців строкової служби.

Відповідно до  ст.2 Закону України “ Про

військовий обов'язок”  час  проходження строкової служби  зараховується 

до стажу роботи за спеціальністю.  

Оскільки, позивач працював на шахті, то згідно ст. 14

Закону України “ Про пенсійне забезпечення” має право на пенсію на пільгових

умовах  за наявності відповідного стажу.

  ОСОБА_1 звернувся

із позовом про нарахування пенсії із врахуванням  його служби в Афганістані та зарахування цих

років служби в трикратному розмірі, однак, він не являється військовослужбовцем

і  його позовні вимоги не ґрунтуються

на  вищенаведених нормах закону, тому  не підлягають до задоволення.

При встановленні наведених фактів судами правильно та

повно  встановлені фактичні обставини

справи, однак, при прийнятті рішення суди допустилися  порушення норм матеріального права, які

призвели до незаконного судового рішення.

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій   про наявність правових  підстав для задоволення  заявленого позову не ґрунтуються на вимогах

нормативних актів України, у тому числі і тих, на які посилався скаржник,

оскільки  він  не має відповідного  вищенаведеному закону загального та

спеціального стажу .

Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної

інстанції має право скасувати  судові

рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо

обставини справи встановлені правильно і повно, але при цьому суди допустилися  порушення норм матеріального права, що призвело

до ухвалення незаконного рішення.

Наведені відповідачем 

в касаційній скарзі  доводи про

порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, які

привели до неправильного вирішення спору по суті знайшли своє підтвердження,

тому рішення суду першої  та ухвала

апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

         Керуючись ст.ст.220,223,229,232 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного

суду України, -

                                      п о с т а н о в и л а:

         Касаційну скаргу Управління

пенсійного фонду України в м. Антрациті Луганської області задовольнити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12

травня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 18 липня

2005 р. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.

Антрациті Луганської області  про  включення служби в армії  в кратному розмірі та призначення пенсії на

пільгових умовах відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню не

підлягає.

Судді:

(підпис)

Фадєєва Н.М.

(підпис)

Бим М.Є.

(підпис)

Гордійчук М.П.

(підпис)

Леонтович К.Г.

(підпис)

Чалий С.Я.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого адміністративного

суду України К.Г.Леонтович