Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                       П О С Т А Н О В А

                            ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 серпня 2006

року                                                                      

м. Київ

                   Колегія суддів Вищого

адміністративного суду України у складі :

Головуючого  - 

судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             - 

Бим М.Є.,  Васильченко Н.В.,

Кравченко О.О.,

Харченка В.В.

при секретарі  - Мельник І.М.

розглянувши у судовому засіданні

справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий

дім „Святошин” на постанову господарського суду м. Києва від 28.12.2005р. та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. по

справі за позовом ТОВ „Торговий дім „Святошин” до Державної податкової

інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового

повідомлення - рішення -

                     В С Т А Н О В И Л А 

:

_________________________________________________________________Справа № К-15821/06               

Доповідач Фадєєва Н.М.

         В листопаді 2005р. Товариство з

обмеженою відповідальністю « Торговий дім « Святошин» звернулося до господарського

суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському

районі м. Києва про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення  № 0002282360/0 від 29.08.2005р. та рішення

про застосування штрафних ( фінансових) санкцій 

№ 0002282360/1 від 02.11.2005р., посилаючись на те, що оскаржуване

податкове повідомлення-рішення прийняте без врахування фактичних обставин

справи та суперечить чинному законодавсту. Окрім того, неправомірним є

застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення у сфері застосування

реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування

та послуг саме податковим повідомленням-рішенням.            

         Постановою господарського суду  м.

Києва від 28.12.2005р.  в задоволенні позову 

ТОВ « Торговий дім  Святошин»

відмовлено.

         Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2005р.   апеляційна скарга ТОВ « Торговий дім « Святошин» частково

задоволена, рішення господарського суду м. Києва від 28.12.2005р. частково

змінене,  визнане недійсним податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.

Києва № 0002282360/0 від 29.08.2005р. в частині визначення штрафних

(фінансових) санкцій у розмірі 21395 грн. сумою податкового зобов»язання

Товариства з обмеженою  відповідальністю

« Торговий дім « Святошин».

Не погоджуючись з зазначеними

вище   судовими рішеннями Товариство з

обмеженою відповідальністю « Торговий дім « Святошин» звернулося з касаційною скаргою до Вищого

адміністративного суду України, у якій просить скасувати вищезазначені судові

рішення, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ « Торговий дім

« Святошин» в повному обсязі.

         Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

         ДПІ у Святошинському

районі м. Києва 23.08.2005р. було проведено перевірку офісу ( каси

підприємства) ТОВ « Торговий дім « Святошин» щодо контролю за здійсненням

розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб»єктами

підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт від 23.08.2005р.

         В результаті проведення

перевірки відповідачем було виявлено порушення позивачем пункту 13 статті 3

Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, а саме встановлено

невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі

коштів, яка зазначена у денному звіті. Невідповідність склала 4279 грн. (

за даними Х-звіту сума становить 8020 грн., тоді як на місці проведення розрахунків

виявлено готівки на суму 3741 грн.

         Відповідно до ст.. 1

Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері

торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковою операцією є

приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків,

жетонів тощо за місцем реалізації товарів, послуг.

         Відповідно до ст.. 3

даного Закону суб»єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові

операції в готівковій  та/або в

безготівковій формі ( із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,

жетонів тощо) при продажу товарів ( наданні послуг) у сфері торгівлі,

громадського харчування та послуг зобов»язані: забезпечувати відповідність сум

готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в

денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання

розрахункової книжки – загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями,

виданими з початку робочого дня.

         Відповідно до п.2.10

Положення про введення касових операцій у національній валюті України,

затвердженого Постановою НБУ 19.02.2001р № 237/5428 уся готівка, що надходить

до кас підприємств, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватись в їх

касах. У разі проведення готівкових розрахунків юридичними особами із

застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є реєстрація через РРО.

         Крім того, відповідно до

п. 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів

розрахункових операцій за товари ( послуги), затвердженого наказом ДПА України

від 01.12.2000р. № 614 реєстрація продажу товару ( оплата послуги) через РРО

проводиться одночасно із розрахункової операцією. Розрахунковий документ

повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції.

Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг

уведені у режим реєстрації.

         Законом встановлена

відповідальність за порушення зазначеного вище порядку, а саме відповідно до

ст.. 22 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення

розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, до суб»єктів

підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п»ятикратному

розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

         Таким чином, для

притягнення  до відповідальності згідно

згідно ст.. 22 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових

операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необхідним є

встановлення факту наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків,

та відповідне невідображення вказаної суми в денному звіті РРО.    

         Як встановлено актом і

підтверджується матеріалами справи, на момент перевірки в касі підприємства

сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила  3741 грн., тоді як за даними денного  Х-звіту РРО зазначено суму 8020 грн.

         Таким чином, на момент проведення перевірки

позивачем не було відображено в Х-звіті 4279 грн.

         Однак, факт порушення

позивачем ст.3 Закону України  « Про

застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг» при проведені

перевірки достовірно не встановлений.

         При таких обставинах

відповідач мав би у відповідності до п.7.1 «Про направлення органами державної

податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень

про застосування штрафних санкцій», затверджено 

Наказом ДПА від 21.06.2001р. протягом 10 днів після складання акту

перевірки направити позивачеві рішення за формою» С», а не податкове

повідомлення-рішення, яке не має відношення до спірних правовідносин.

         Цій обставині суд першої

інстанції дав неправильну правову оцінку.

         Встановивши повно

обставини по справі, суд апеляційної інстанції неправильно застосував до

спірних правовідносин матеріальний закон. Оскільки судом достовірно

встановлено, що відповідач на мав законних підстав при даних обставинах

направляти позивачеві податкове повідомлення-рішення, то у відповідача не було

підстав для застосування штрафних санкцій.

         Відповідно до Закону

України « Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами

та державними цільовими фондами» спірні правовідносини не підпадають під його

дію і відповідач не мав правових підстав для прийняття вищевказаного

податкового повідомлення-рішення з подальшим нарахуванням штрафних санкцій, а

тому це податкове повідомлення-рішення є недійсним повністю. Оскільки у

відповідача були відсутні підстави для застосування до даного спору

вищевказаного Закону взагалі, то застосування штрафних санкцій є також

недійсним.

         Відповідачем не доведено

в судовому засіданні, що скарги позивача розглядались у встановленому законом

порядку.

         Враховуючи вищевикладене,

вимоги касаційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,

а постанови господарського суду м. Києва від 28.12.2005р. та Київського

апеляційного господарського суду від 14.03.2006р. підлягають скасуванню в

повному обсязі з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному

обсязі.

         Керуючись ст.. 220, 221,

229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                      П

О С Т А Н О В И Л А :

         Касаційну скаргу ТОВ

«  Торговий дім « Святошин» задовольнити.

         Скасувати постанови

господарського суду м. Києва від 28.12.2005р. та Київського апеляційного

господарського суду від 14.03.2006р.

         Постановити нове рішення,

задовольнити позов ТОВ « Торговий дім « Святошин» до Державної податкової

інспекції у Святошинському районі м. Києва і визнати недійсним податкове

повідомлення-рішення №  0002282360/0 від

29.08.2005р.. та рішення № 0002282360/1 від 02.11.2005р.

         Постанова набирає чинності з моменту її

проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :