Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 вересня 2006  року                                                                           м.

Київ

         Колегія

суддів Вищого адміністративного суду України у складі :

Головуючого  - 

судді  Фадєєвої Н.М.

Суддів             - 

Берднік І.С., Васильченко Н.В., Кравченко О.О.

Леонтович К.Г

при секретарі  - 

Мельник І.С.

розглянувши

у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного

суду м. Києва від 16.11.2004 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від

31.03.2005 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, за участю

третіх осіб - Відкритого акціонерного товариства “Фірма “Лісова”, Деснянської

районної у м. Києві державної адміністрації про визнання частково недійсним

рішення ІІІ сесії XXIV скликання Київської міської ради, договору оренди земельної ділянки,

визнання недійсним договору про право тимчасового користування землею, визнання

переважного права на укладення договорів оренди земельних ділянок, та за

зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Фірма “Лісова” до

ОСОБА_1, за участю третіх осіб - Київської міської ради, Деснянської районної у

м. Києві державної адміністрації, про зобов'язання звільнити незаконну зайняту

земельну ділянку -

В С Т А  Н О В И Л А :

Справа №К-22394/06

Доповідач Фадєєва Н.М.

12.12.2003 р. ОСОБА_1 (далі по тексту -ОСОБА_1) звернулась до суду з

позовом до Київської міської ради (далі по тексту - Київміськрада), в якому

просить: 1) визнати недійсним п. 25 рішення ІІІ сесії XXIV скликання Київської міської ради

від 26.09.2002 р. №19/179 “Про надання і вилучення земельних ділянок та

припинення права користування землею”; 2) визнати право тимчасового

користування землею (в т.ч. на умовах оренди) за ОСОБА_1 за договорами: НОМЕР_1

площею 46,8 кв. м., НОМЕР_2 площею 30,8 кв. м., НОМЕР_3 площею 26,7 кв. м.,

НОМЕР_4 площею 36,0 кв. м., НОМЕР_5 площею 36,0 кв. м., які зареєстровані в

книзі договорів на право тимчасового користування землею від 09.07.1998 р. за

НОМЕР_6.

08.07.2004 р. Відкрите акціонерне товариство “Фірма “Лісова” (далі по

тексту - ВАТ “Фірма “Лісова”) звернулось до суду з зустрічним позовом до

ОСОБА_1, в якому просить зобов'язати ОСОБА_1 звільнити незаконно зайняту

земельну ділянку, яка знаходиться в орендному користуванні ВАТ “Фірма “Лісова”,

своїми силами та за свій рахунок.

15.11.2004 р. ОСОБА_1 уточнено свої позовні вимоги та просить: 1) визнати

частково недійсним п. 25 рішення ІІІ сесії XXIV скликання Київської міської ради

від 26.09.2002 р. №19/179 “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення

права користування землею”, а саме: виключити з нього земельні ділянки з

наступними кадастровими номерами - ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровані в Київському

міському управлінні земельних ресурсів за НОМЕР_7, які орендує ОСОБА_1; 2)

визнати частково недійсним договір оренди земельних ділянок між Київміськрадою

та ВАТ “Фірма “Лісова” від 05.12.2002 р. в частині оренди земельних ділянок з

кадастровими номерами - ІНФОРМАЦІЯ_1, право тимчасового користування якими

належить ОСОБА_1; 3) визнати дійсними на період прийняття рішення договори на

право тимчасового користування землею (в т. ч. на умовах оренди): НОМЕР_1

площею 46,8 кв. м., НОМЕР_2 площею 30,8 кв. м., НОМЕР_3 площею 26,7 кв. м.,

НОМЕР_4 площею 36,0 кв. м., НОМЕР_5 площею 36,0 кв. м., які зареєстровані в книзі

договорів на право тимчасового користування землею від 09.07.1998 р. за НОМЕР_6

за ОСОБА_1; 4) визнати за ОСОБА_1 переважне право на укладання договорів оренди

земельних ділянок з кадастровими номерами - ІНФОРМАЦІЯ_1 між нею та

Київміськрадою.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.11.2004 р. у справі

№2-3106/2004 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від

31.03.2005 р. у справі №22-2181/05р., в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

відмовлено в повному обсязі; зустрічний позов ВАТ “Фірма “Лісова” задоволено;

зобов'язано ОСОБА_1 звільнити зайняті нею земельні ділянки, надані їй в

тимчасове користування на підставі договорів, укладених з Ватутінською

районною

державною адміністрацією на підставі розпорядження голови адміністрації від

20.04.1998 р. НОМЕР_8 та зареєстрованих 09.07.1198 р. за НОМЕР_6, а саме:

НОМЕР_1 площею 46,8 кв. м., НОМЕР_2 площею 30,8 кв. м., НОМЕР_3 площею 26,7 кв.

м., НОМЕР_4 площею 36,0 кв. м., НОМЕР_5 площею 36,0 кв. м.

Рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції

мотивовані тим, що рішення ІІІ сесії XXIV скликання Київської міської ради від 26.09.2002 р.

№19/179 “Про надання і вилучення земельних ділянко та припинення права

користування землею” в частині передачі ВАТ “Фірма “Лісова” земельних ділянок

по вул. Миропільській прийнято в межах повноважень передбачених п. 5 ст. 16 та

ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування” та у відповідності до вимог

діючого земельного законодавства.

ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням Деснянського районного суду м. Києва від

16.11.2004 р. у справі №2-3106/2004 р. та ухвалою Апеляційного суду м. Києва

від 31.03.2005 р. у справі №22-2181/05р. подала касаційну скаргу, в якій

просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її уточнені

позовні вимоги, а в зустрічному позові ВАТ “Фірма “Лісова” відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Вищий

адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що розпорядженням

Ватутінської районної державної адміністрації у м. Києві (правонаступником якої

є Деснянська районна у м. Києві державна адміністрація) від 20.04.1998 р.

НОМЕР_8 ОСОБА_1, як приватному підприємцю, надано у тимчасове короткострокове

користування на умовах оренди терміном на 1 рік земельні ділянки площею 30,8

кв. м., 46,8 кв. м., 26,7 кв. м., 36,0 кв. м., 36,0 кв. м. по АДРЕСА_1, у

зв'язку з чим між ОСОБА_1 та Ватутінською районною державною адміністрацією у

м. Києві укладено договори на право користування землею (в т. ч. на умовах

оренди) №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про оренду землі” (тут і далі по

тексту нормативно-правові акти в редакції, яка діяла на момент спірних

правовідносин) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання,

відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і

користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений

договором строк.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про оренду землі” після закінчення строку,

на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки

відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на

поновлення договору. У разі продовження договору оренди на новий строк його

умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне зазначити, що

оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено фактів неналежного

виконання

ОСОБА_1 своїх обов'язків за договорами на право користування землею (в тому

числі на умовах оренди) №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, то

позивач, відповідно до положень ст. 27 Закону України “Про оренду землі”, має

переважне право на поновлення зазначених договорів.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 13.03.2000 р.

отримано згоду від Ватутінської районної державної адміністрації м. Києва на

продовження терміну дії договорів на право користування землею (в т. ч. на

умовах оренди) №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5.

Вищий адміністративний суд України зазначає, що Закон України “Про оренду

землі” (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) не регулював

умови поновлення строків дії договорів оренди землі, однак згідно зі ст. 2

Закону України “Про оренду землі” відносини пов'язані з орендою землі

регулюються в т. ч. і Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 260 Цивільного кодексу УРСР (який застосовувався до

спірних правовідносин на момент їх виникнення), у разі продовження користування

майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку

наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін

вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу

сторону за один місяць.

Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено

наявності письмових заперечень наймодавця або його відмови від договору у строк

визначений законодавством та встановлено факт користування ОСОБА_1 земельними

ділянками за договорами №НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 після

закінчення їх дії, то, на думку Вищого адміністративного суду України, вказані

договори вважаються поновленими на невизначений строк на тих самих умовах.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням

Київміськради “Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права

користування землею” від 26.09.2002 р. №19/179 ВАТ “Фірма “Лісова” передана

земельна ділянка загальною площею 2,75 га, в т.ч. 0,82 га в межах червоних

ліній для реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку “Лісовий” по

АДРЕСА_2 у зв'язку з переходом права власності на майновий комплекс (свідоцтво

про право власності від 06.12.2001 р. серія НОМЕР_9). З них земельна ділянка

площею 1,93 га передана у довгострокову оренду строком на 25 років за рахунок

земель відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської

ради депутатів трудящих від 04.10.1971 р. НОМЕР_10 та за рахунок земель міської

забудови, а земельна ділянка площею 0,82 га в межах червоних ліній - у

короткострокову оренду строком на 5 років за рахунок земель міської забудови.

05.12.2004 р. між Київміськрадою та ВАТ “Фірма “Лісова” укладено договір

оренди земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_2 розміром 1,9233 га для

реконструкції, експлуатації та обслуговування ринку “Лісовий”.

На момент прийняття Рішенням Київміськради “Про надання і вилучення

земельних ділянок та припинення права користування землею” від 26.09.2002 р.

№19/179 ст. 26 Закону України “Про оренду землі” передбачала виключний перелік

підстав припинення договору оренди землі, а саме: 1) закінчення терміну, на

який було укладено договір; 2) розірвання договору оренди згідно зі статтею 28

цього Закону; 3) одержання орендарем земельної ділянки у власність у порядку,

передбаченому Земельним кодексом України; 4) примусового викупу (вилучення)

земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності у порядку, встановленому

законами України; 5) смерті громадянина-орендаря, засудження його до позбавлення

волі та відмови осіб, зазначених у статті 8 цього Закону, від виконання

укладеного договору оренди земельної ділянки; 6) ліквідації юридичної особи -

орендаря.

Згідно зі ст. 28 Закону України “Про оренду землі” договір оренди земельної

ділянки може бути розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із

сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі

невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених статтями 22, 23 цього Закону

та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке

суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а

також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами

України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи,

а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов

або розірвання договору оренди, якщо інше не передбачено договором оренди

земельної ділянки.

Відповідно до п. 5 ст. 117 Земельного кодексу України (в редакції на момент

спірних правовідносин) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у

власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в

порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтями 140 - 149 Земельного кодексу України визначено, що у випадках,

визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права

землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади

чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку.

Припинення права землекористування ОСОБА_1 за договорами №НОМЕР_1, НОМЕР_2,

НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 в порядку встановленому ст. 26 Закону України “Про

оренду землі” або розірвання цих договорів в судовому порядку, згідно вимог ст.

28 Закону України “Про оренду землі” та ст. 149 Земельного кодексу України,

судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Таким чином, на думку Вищого адміністративного суду України, фактичне

припинення права користування земельними ділянками за договорами №НОМЕР_1,

НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 та їх вилучення, у відповідності до норм

діючого на момент спірних правовідносин законодавства, не відбулося, а отже п.

25 рішення Київміськради “Про надання і вилучення земельних ділянок та

припинення права користування землею” від 26.09.2002 р. №19/179, яким зазначені

земельні ділянки передані ВАТ “Фірма “Лісова” має бути визнаний недійсним.

Оскільки інші позовні вимоги ОСОБА_1 є похідними від позовних вимог про

визнання недійсним п. 25 рішення Київміськради “Про надання і вилучення

земельних ділянок та припинення права користування землею” від 26.09.2002 р.

№19/179 та направлені на захист її прав від порушень з боку суб'єкта владних

повноважень, то її уточнені позовні вимоги мають бути задоволені в повному

обсязі, а в зустрічних позовних вимогах ВАТ “Фірма “Лісова” - відмовлено.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд

касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та

апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи

встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій

порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення

незаконного судового рішення.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Деснянським районним судом

м. Києва та Апеляційним судом м. Києва повно та правильно встановлено обставини

справи, однак ними при прийнятті оскаржуваних судових рішень порушено норми

матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення Деснянського районного суду м. Києва від

16.11.2004 р. у справі №2-3106/2004 р. та ухвала Апеляційного суду м. Києва від

31.03.2005 р. у справі №22-2181/05р. підлягають скасуванню, з ухваленням нового

рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі та відмову в

задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ “Фірма “Лісова”.

Керуючись ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства

України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16.11.2004 р. у справі

№2-3106/2004 р. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 31.03.2005 р. у справі

№22-2181/05р. скасувати.

Прийняти нове рішення, яким уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати недійсним п. 25

рішення Київської міської ради “Про надання і

вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” від

26.09.2002 р. №19/179.

Визнати недійсним договір оренди земельних ділянок між Київміськрадою та

ВАТ “Фірма “Лісова” від 05.12.2002 р. в частині оренди земельних ділянок з

кадастровими номерами - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати дійсними на період дії рішення Київської міської ради “Про надання

і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею” від

26.09.2002 р. №19/179 договори на право тимчасового користування землею (в т.

ч. на умовах оренди): НОМЕР_1 площею 46,8 кв. м., НОМЕР_2 площею 30,8 кв. м.,

НОМЕР_3 площею 26,7 кв. м., НОМЕР_4 площею 36,0 кв. м., НОМЕР_5 площею 36,0 кв.

м., які зареєстровані в книзі договорів на право тимчасового користування

землею від 09.07.1998 р. за НОМЕР_6 за ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 переважне право на укладання договорів оренди земельних

ділянок з кадастровими номерами - ІНФОРМАЦІЯ_1 між нею та Київською міською

радою.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Відкритого акціонерного товариства

“Фірма “Лісова” відмовити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді