Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2006 р.                                                                              

м. Київ

Колегія

суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Фадєєвої Н.М.                 

суддів: Бим М.Є., Гордійчук М.П.,

Леонтович К.Г., Чалого С.Я.        

при секретарі Мельник І.М.

з участю представника

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся”

Іванець І.В.,

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду

касаційну скаргу Управління пенсійного фонду 

України в Козелецькому районі  

Чернігівської області на рішення

господарського суду Чернігівської області від 1 червня 2005 року та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2005 року по справі за

позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

“Полісся” до Управління пенсійного фонду 

України в Козелецькому районі  

Чернігівської області про стягнення 3339,83 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2005 року СТОВ “Полісся”  звернулося до суду з позовом  до Управління пенсійного фонду  України в Козелецькому районі   Чернігівської області про  стягнення 3339,83 грн. як безпідставно

сплаченого страхового збору  на

обов’язкове пенсійне страхування з власників транспортного засобу  при купівлі та реєстрації у 2003,2004 р.р. автомобілів

“Нива” та “Шкода-Октавія”, оскільки, згідно Закону України “ Про фіксований

сільськогосподарський податок”  платники

даного податку звільнені від сплати податку 

з власників транспортних засобів.

__________________________________________________________________

 Справа

№-к-9040/06 Доповідач:

Леонтович К.Г.

Рішенням

господарського суду Чернігівської області від 1 червня 2005 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного

господарського суду від 18 липня 2005 року, заявлений позов задоволений.

Не погоджуючись з судовими рішеннями першої та

апеляційної інстанції Управління пенсійного фонду  України в Козелецькому районі оскаржило їх в касаційному порядку. В

касаційній скарзі скаржник  просить

скасувати рішення судів з мотивів порушення судами норм матеріального та

процесуального права, а провадження у справі закрити, оскільки Управління є

неналежним відповідачем, так як відповідно до Закону України “Про Державний

Бюджет за 2003 р.” та  2004 р.  збір на обов’язкове державне пенсійне

страхування, що сплачувався при відчуженні автомобілів,  відносився до джерел формування  спеціального фонду державного бюджету

України. 

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та

повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного

суду України вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

  Судами

першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач у 2003 р. придбав автомобіль ВАЗ-21213 при його

реєстрації та постановці на облік  у

МРЕВ  сплатив обов’язковий  збір до пенсійного фонду 875 грн., а в 2004

р. придбавши автомобіль “Шкода-Октавія”, при його реєстрації та постановці на

облік  у МРЕВ  сплатив обов’язковий  збір 2464,85 грн..

Згідно абз.7

ст.1 Закону України “ Про  збір на

обов’язкове  державне пенсійне

страхування” № 400/97-ВР від 26.06.1997 р. 

платниками збору на  обов’язкове державне

пенсійне страхування  є юридичні та

фізичні особи  при відчуженні  легкових автомобілів.

Відповідно до

Закону України  “Про фіксований

сільськогосподарський податок” до фіксованого сільськогосподарського податку не

входить збір, передбачений  при

відчуженні автомобілів.

Законом України “Про Державний бюджет на 2003

р.” та 2004 р.   установлені джерела формування  спеціального фонду Державного бюджету

України, в тому числі і  збори на

обов’язкове пенсійне страхування, що відповідно закону сплачуються  при відчуженні  легкових автомобілів.

Згідно Порядку сплати збору на обов’язкове

державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3.11.1998 р. платниками

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження

легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності,

а також фізичні особи,  які набувають

право власності на легкові автомобілі шляхом, в тому числі,  купівлі легкових автомобілів у виробників або

торгівельних організацій.

Аналізуючи вищенаведені норми  позивач не звільнений від збору на

обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових

автомобілів, при купівлі та постановці на облік легкових автомобілів, тому

твердження позивача, щодо  зайво

сплачених коштів при придбанні та постановці на облік легкових автомобілів

безпідставні і не ґрунтуються на законі.

При встановленні наведених

фактів судами правильно та повно 

встановлені фактичні обставини справи, однак, при прийнятті рішення суди

допустилися  порушення норм матеріального

права, які призвели до незаконного судового рішення.

Відповідно до ст. 229 КАС

України суд касаційної інстанції має право скасувати  судові рішення судів першої та апеляційної

інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені правильно

і повно, але при цьому суди допустилися 

порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного

рішення.

Наведені відповідачем  в касаційній скарзі  доводи про порушення судами першої та

апеляційної інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного

вирішення спору по суті знайшли своє підтвердження, тому рішення суду

першої  та ухвала апеляційної інстанцій

підлягають скасуванню, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з прийняттям Вищим

адміністративним судом України нової постанови 

та вирішення позову по суті.

         Керуючись

ст.ст.220,223,229,232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів Вищого адміністративного суду України, -

п о с т а н о в и л а:

 Касаційну скаргу Управління

пенсійного фонду  України в Козелецькому

районі   Чернігівської області  задовольнити частково.

 Рішення

господарського суду Чернігівської області від 1 червня 2005 року та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 18 липня 2005 року скасувати.

В заявленому позові Сільськогосподарського

товариства з обмеженою відповідальністю “Полісся” до Управління пенсійного

фонду  України в Козелецькому районі   Чернігівської області про  стягнення 3339,83 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту

проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

(підпис)

Фадєєва

Н.М.

(підпис)

Бим

М.Є.

(підпис)

Гордійчук М.П.

(підпис)

Леонтович

К.Г.

(підпис)

Чалий С.Я.

З оригіналом згідно

Суддя Вищого

адміністративного

суду України К.Г.Леонтович