Язык сайта:
русский   украинский   English


Судове рішення по справі № 22-885


Справа № 22ц-885/ 2006 Головуючий у першій інстанції

Білокур В.І. Категорія - цивільна Доповідач Бойко О.В.

РІШЕННЯ іменем України

06 червня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської

області

у складі:

головуючого судді Бойко О.В.

суддів Горобець Т.В.,Страшного М.М.,

при секретарі Мехед Т.О.

за участі позивачки ОСОБА_1, її представника

ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року по справі за позовами ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, визнання права власності, позовами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності,

встановив:

ІЗ жовтня 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину автомобіля марки ВАЗ-2108, 1992 року випуску, шасі НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_3, посилаючись на те, що вказаний автомобіль був придбаний у 1996 році під час перебування в шлюбі з відповідачем ОСОБА_3. Проте, відповідач залишив сім"ю і неодноразово висловлювався про те, що продасть автомобіль, і виручені кошти використає в особистих цілях, що позбавить її частки у спільному майні подружжя.

28 жовтня 2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в якому просив виділити йому автомобіль ВАЗ 2108 вартістю 15 000 грн, дерев'яний ларьок вартістю 10 000 грн, металевий ларьок вартістю 10 000 грн., металевий ларьок вартістю 5 000 гри, а всього майна на суму 40 000 грн.; відповідачці ОСОБА_1 просив виділити автомобіль Москвич 1Ж-2717 вартістю 24 000 грн. та зупиночний комплекс вартістю 50 000 грн, а всього майна на суму 74 000 грн. Також просив стягнути з відповідачки на його користь різницю у вартості майна в сумі 17 000 грн.

11 листопада 2005 року позивачка ОСОБА_1 доповнила" свої позовні вимоги і просила поділити автомобіль ВАЗ 2108 1992 року випуску, шасі НОМЕР_1, двигун №НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3 між нею та відповідачем ОСОБА_3, виділивши їй автомобіль в натурі, та стягнути з неї на користь ОСОБА_3 7 500 грн.

02 грудня 2005 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила розділити спільно нажите майно між нею та відповідачем ОСОБА_3, а саме виділити їй : автогараж в авгокооперативі „Сокіл" м. Прилуки вартістю 2 500 грн.; виділити ОСОБА_3 - автогараж в автокооперативі „Лада" м. Прилуки вартістю 2 500 грн., мотоцикл марки ІЖ 6113, 1990 року випуску, двигун № НОМЕР_4, шасі НОМЕР_5, державний номер НОМЕР_6 вартістю 5 000 грн, грузовий причіп для легкового автомобіля ПФ-01 Фермер вартістю 10 000 грн.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 квітня 2006 року визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право сумісної власності майна подружжя, та в рахунок 1/2 частки належної кожному із них проведено розподіл майна, виділено у приватну власність :

· ОСОБА_1 - автогараж №НОМЕР_7 в кооперативі „Сокіл", що знаходиться у в/м 12 м. Прилуки, ринкова вартість якого становить 2 500 грн.; зупиночний комплекс по АДРЕСА_1, який ще не введений в експлуатацію, загальна вартість робіт по його виготовленню та використаних будматеріалів становить 27 473, 5 грн.; малу архітектурну форму (лоток) на ІНФОРМАЦІЯ_1 із благоустроєм навісу біля лотка, вартістю 1903 грн. 34 коп.; торговий кіоск по АДРЕСА_2 на загальну суму 3296 грн. 56 коп.; а всього виділено майна на суму 35 173 грн. 40 коп.

ОСОБА_3 - автомобіль марки ВАЗ -2108, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 15 000 грн.; автомобільний причіп ПФ-01-Фермер, 1997 року випуску, ринкова вартість якого 1003 грн. 40 коп.; автогараж №НОМЕР_8 в кооперативі „Лада", що знаходиться у в/м-12 м.Прилуки вартістю 2 500 грн.; мотоцикл марки ІЖ 61 ІЗ, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 вартістю 1103 грн. 42 коп., а всього майна на суму 19 606 грн. 82 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 783 грн. 29 коп. як компенсацію різниці вартості отриманих часток майна та 123 грн. 90 коп. в рахунок повернення йому надмірно сплаченої суми судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення місцевою суду і ухвалити нове рішення, яким провести розподіл майна, виділивши позивачці ОСОБА_1 - мотоцикл марки ІЖ 6113, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6 вартістю ПОЗ грн. 42 коп.; зупиночний комплекс по АДРЕСА_1, який ще не введений в експлуатацію, загальна вартість робіт по його виготовленню та використаних будматеріалів становить 27 473- 5 грн.; торговий кіоск по АДРЕСА_2 на загальну суму 3296 грн. 56 коп., а всього майна на суму 31873 грн. 48 коп.; відповідачу ОСОБА_3- автогараж в автокооперативі „Сокіл" м. Прилуки вартістю 2 500 грн.; автомобіль марки ВАЗ -2108, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, вартістю 15 000 грн.; автомобільний причіп ПФ-01-Фермер, 1997 року випуску, ринкова вартість якого 1003 грн. 40 коп.; автогараж №НОМЕР_8 в кооперативі „Лада", що знаходиться у в/м-12 м.Прилуки вартістю 2 500 грн.; малу архітектурну форму (лоток) на ІНФОРМАЦІЯ_1 із благоустроєм навісу біля лотка, вартістю 1903 грн. 34 коп., а всього майна на суму 17 356 грн. 86 коп., а також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 7 258 грн. 31 коп. компенсації різниці вартості отриманих часток майна.

Апелянт вказує, що судом не достатньо аргументовано виділення позивачці ОСОБА_1 у користування зупиночного комплексу по АДРЕСА_1, малої архітектурної форми (лотка) на ІНФОРМАЦІЯ_1 та торгового кіоску по АДРЕСА_2, оскільки дане майно було також придбане ними під час шлюбу і використовувалось ним у професійній діяльності. Посилання суду на те, що документи на торгові об'єкти та оформлення земельних ділянок було здійснено на позивачку, не можуть бути підставами для визнання за нею права власності на зазначені вище об'єкти. Крім того, ОСОБА_3 посилається, що судом було безпідставно відмовлено йому у задоволенні клопотання про призначення повторної судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу не визнали, просили в її задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення, враховуючи наступне.

По справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 21 квітня 1990 року, проте на даний час припинили спільне життя і не дійшли згоди щодо варіантів розподілу спільно нажитого майна.

Відповідно до вимог ст.ст. 60, 69-71 СК України майно набуте сторонами за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності, розмір їх часток у спільному майні є рівними, якщо інше не було визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за спільні кошти їх сім"ї та спільної праці було придбано майно, а саме : автогараж №НОМЕР_7 в кооперативі „Сокіл", що знаходиться у в/м 12 м. Прилуки; автогараж №НОМЕР_8 в кооперативі „Лада", що знаходиться у в/м-12 м.Прилуки; мотоцикл марки ЇЖ 6113, 1990 року випуску, д.н.з. НОМЕР_6; автомобіль марки ВАЗ -2 І08, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, автомобільний причіп ГІФ-01-Фермер, 1997 року випуску; зупиночний комплекс по АДРЕСА_1, який ще не введений в експлуатацію; малу архітектурну форму (лоток) на ІНФОРМАЦІЯ_1 із благоустроєм навісу біля лотка; торговий кіоск по АДРЕСА_2. Загальна сума майна, що підлягає розподілу становить 54780 грн. 22 коп.

Судом першої інстанції проведено розподіл майна подружжя, при якому кожній із сторін виділено по чотири об'єкти з врахуванням реальної можливості позивачки ОСОБА_1 повністю виплатити іншій стороні ОСОБА_3 різницю вартості отриманих часток майна. Позивачці ОСОБА_1 виділено майна на загальну суму 35 173 грн. 40 коп., а відповідачу ОСОБА_3 -на загальну суму 19 606 грн. 82 коп.

Проте, з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_3 також займається підприємницькою діяльністю і для цього йому необхідний торговий об'єкт, апеляційний суд вважає за можливе змінити розподіл спірних об'єктів, на спорудження яких обома сторонами в період шлюбу були здійсненні витрати, виділивши ОСОБА_3 малу архітектурну форму (лоток), що знаходиться на ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Прилуки із благоустроєм навісу біля лотка, вартістю 1903 грн. 34 коп., інше майно залишити у користуванні сторін згідно рішення місцевого суду.

Не можуть бути взяті судом до уваги доводи апеляційної скарги про необхідність виділення у власність відповідачу ОСОБА_3 дво х гаражів в автокооперативах „Сокіл" та „Лада", оскільки кожна із сторін має у своєму користуванні автомобіль, що потребує догляду та зберігання, тому сторони не можуть бути обмежені чи позбавлені права зберігати належний їм транспортний засіб у відповідному приміщенні.

Не має підстав у даному випадку і для задоволення вимог апеляційної скарги стосовно виділення позивачці ОСОБА_1 мотоцикла ІЖ 6113, який перебуває у фактичному володінні ОСОБА_3

За таких обставин, при виділенні ОСОБА_3 малої архітектурної форми (лотка), позивачці ОСОБА_1 підлягає виділенню майно на загальну суму 33 270 грн., а відповідачу ОСОБА_3 -на загальну суму 21510 грн. 16 коп., при цьому компенсація різниці вартості отриманих часток майна, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, становитиме 5 879 грн. 95 коп.

Заперечення ОСОБА_1 стосовно того, що всі земельні ділянки під об єкти зайняття підприємницької діяльності брались нею в оренду, що всі

об"єкти оформлені на її ім"я, а тому ОСОБА_3 не можна виділяти малу архітектурну форму (лоток), не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки судом не визнається право власності на дані об"єкти як на нерухоме майно, а визнається право власності на них тільки як на рухоме майно (будівельні матеріали та понесені на їх спорудження затрати).

Враховуюче викладене, рішення суду першої інстанції від 07 квітня 2006 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.-ст.. 303, 309, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, ст. ст. 60, 69-71 Сімейного кодексу, апеляційний суд,

. Вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від

07 квітня 2006 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3' про поділ майна подружжя, визнання права власності задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, визнання права власності задовольнити частково.

Поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно нажите майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

· автогараж № НОМЕР_7 в кооперативі „Сокіл" , що знаходиться у в/м-12 м. Прилуки, вартістю 2500 грн.;

· зупиночний комплекс по АДРЕСА_1, вартістю 27 473 грн. 50 коп.;

· торговий кіоск по АДРЕСА_2 на загальну суму 3296 грн. 56 коп.;

а всього на загальну суму 33 270 грн. 06 коп.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на:

· автомобіль марки ВАЗ-2108, 1992 року випуску, шасі № НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, вартістю 15 000 грн.;

· автомобільний причіп ПФ-01 -Фермер, 1997 року випуску, шасі № НОМЕР_9, державний номер НОМЕР_10, вартістю 1003 грн. 40 коп.;

· авгогараж № НОМЕР_8 в кооперативі „Лада", що знаходиться у в/м-12 м. Прилуки, вартістю 2500 грн.;

· мотоцикл марки ІЖ 6113, 1990 року випуску, рама № НОМЕР_5, двигун № НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_6, вартістю 1103 грн. 42 коп.;

· малу архітектурну форму (лоток), що знаходиться на ІНФОРМАЦІЯ_1 із благоустроєм навісу біля лотка, вартістю 1903 грн. 34 коп.,

а всього на загальну суму 21 510 грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5879 грн. 95 коп. як компенсацію різниці вартості отриманих часток майна.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.