Язык сайта:
русский   украинский   English


Судове рішення по справі № 22-834-06


Апеляційний суд закарпатської області

88000, м. Ужгород, вул. О.Довженка, 7___________________ тел/факс: (0312) 61-53-83

Справа №22-834/06 Головуючий у 1 інстанції - Балог І.І.

Доповідач - Кемінь М.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2006 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Кеміня М.П. суддів - Куштан Б.П., Фазикош Г.В. при секретарі - Довбака Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду від 20.03.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки яка продовжує навчання,

за участю - апелянта ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 в лютому 2006 року звернулася в суд із позовними вимогами про стягнення аліментів на її утримання як повнолітньої дочки яка продовжує навчання із її батька ОСОБА_1, посилаючись на ту обставину, що вона являється повнолітньою, однак продовжує навчання на денному факультеті Закарпатського Угорського інституту. Позаяк на даний час вона проживає із своєю мамою яка в міру можливості надає їй посильну матеріальну допомогу, просить стягнути з відповідача який проживає окремо своєю сім'єю, та є заможною людину аліменти на її утримання на весь період начання в твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень щомісячно:

Рішенням Берегівського районного суду від 20 березня 2006 року позов задоволено частково стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 75 гривень включно до досягнення нею 23 річного віку.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення із ухваленням нового, яким в позові відмовити. Вказує, що судом порушено норми матеріального права, відповідно до якого аліментне зобов'язання щодо утримання повнолітньої дочки яка продовжує навчання може виникнути лише за умов наявності у батьків можливості надавати таку матеріальну допомогу, суд хоч в своєму рішення на підставі наявних матеріалів правильно дійшов висновку, про відсутності у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу повнолітній дочці, але на підставі фактично встановлених обставин справи прийшов до хибного висновку про часткове задоволення позову.

В судовому засіданні апелянт та його представник апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з підстав, вказаних в апеляційній скарзі. Позивачка та її представник просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України підставами виникнення аліментного зобов'язання між батьками та їх повнолітніми дочкою, сином, які продовжують навчання після досягнення повноліття і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги є сукупність таких юридичних фактів: 1) продовження навчання дочкою, сином після досягнення повноліття; 2) недосягнення дочкою, сином встановленого законом віку - 23 років; 3) потреба дочки, сина у матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням; 4) наявність у батьків можливості надавати матеріальну допомогу.

Сукупність цих юридичних фактів утворює юридичний склад, необхідній і достатній для виникнення зазначеного аліментного зобов'язання. У разі відсутності, або недоведеності в судовому засіданні хоч б одного з наведених вище фактів, вищезазначене аліментне зобов'язання пов'язане з утриманням батьками своїх повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не виникає.

Разом з тим суд першої інстанції на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, що відповідач ОСОБА_1 не має можливості надавати матеріальну допомогу, оскільки являється безробітним, має дохід в вигляді грошової допомоги по безробіттю в розмірі 150 гривень на місяць, має на утриманні ще трьох членів сім'ї які ніде не працюють, не являється підприємцем, прийшов до неправильного висновку щодо часткового задоволення позову.

В відповідності до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Як стверджено матеріалами справи, та фактично встановлено в рішенні суду першої інстанції, яке в цій частиш ніким не оспорюється відповідач ОСОБА_1 стоїть на обліку у відділі працевлаштування, як безробітний з червня 2005 року і отримує соціальну допомогу у вигляді 150 гривень на місяць, він проживає в сім'ї, де працездатним є тільки він один і на його утримання знаходяться ще троє членів сім'ї, в зв'язку з цим колегія судців приходить висновку, що у такого відсутня можливість надавати матеріальну допомогу.

Враховуючи, що у відповідача відсутній один із юридичних фактів який є необхідним для виникнення аліментного зобов'язання пов"язаного з утриманням батьком ОСОБА_1 своєї повнолітньої дочки ОСОБА_2, яка продовжує навчання, в позові позивачки ОСОБА_2 слід відмовити.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 307; п.З ч.1 ст. 309, ст. 316 ЦПК України, ст. 199 Сімейного кодексу України, колегія суддів, -

РІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Берегівського районного суду від 20 березня 2006 року скасувати, ухваливши по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки яка продовжує навчання - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо Верховного Суду України.

Головуючий: МП.Кемінь

Судді: Г.В. Фазикош

Б.П. Куштан