Язык сайта:
русский   украинский   English


Судове рішення по справі № 22-1650-2006


Справа № 22-1650-2006р. Головуючий у 1-й інстанції: Тимченко Л.М.

Категорія: 36 Доповідач: Ворона І.М.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних

справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - ПолежаяВ.Д.,

суддів - Ворони І.М., Спірідонової Л.С.,

при секретарі - Шевченко Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайсуду від 28 листопада 2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2005 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки.

Посилалась на те, що на її утриманні знаходиться дочка - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, батьком якої є відповідач. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці виповнилося 18 років. З 1 вересня 2005 року вона навчається на денному відділенні Кіровоградського факультету менеджменту і бізнесу Київського університету культури, стипендії не отримує, потребує матеріальної допомоги батьків. Проте відповідач відмовляється надавати таку допомогу. В зв»язку з цим просила стягнути з ОСОБА_1на утримання дочки ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/4 частини його доходу на період її навчання, але не більше як до 23 років.

Рішенням Олександрійського міськрайсуду від 28 листопада 2005 року позов задоволено: з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, яка навчається у вищому навчальному закладі, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку( доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.11.2005 року на час її навчання, але не пізніше 31.06.2009 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення через порушення норм цивільно-процесуального та матеріального права і про ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вказується на те, що суд 1-ї інстанції розглянув справу у його відсутності, не повідомивши його про час та місце судового засідання, що призвело до неповного з»ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права. Зазначає, що в зв»язку із перебуванням на його утриманні неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, яка визнана інвалідом дитинства і потребує додаткових витрат на її лікування, та дружини, яка не працює в зв»язку із доглядом за дочкою-інвалідом, нерегулярним та мінливим доходом, який він має після звільнення з постійного місця роботи, він не має можливості надавати утримання повнолітній дочці. Крім того, визначення судом розміру аліментів не менше від 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку суперечить вимогам ст..ст. 182 ч.2 та 201 Сімейного кодексу України.

Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, яка заперечувала проти доводів скарги та вважала можливим змінити рішення суду шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі 100 гривень щомісяця, що становить суму її витрат на найм житла для дочки, яка навчається не за місцем свого постійного проживання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що є в матеріалах справи, колегія суддів вирішила, що рішення суду 1-ї інстанції підлягає зміні з таких підстав.

Задовольняючи позов про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, суд 1-ї інстанції застосував норми матеріального права, які регулюють питання стягнення аліментів з батьків на неповнолітню дитину -ст..ст. 180-183 Сімейного Кодексу України і не застосував норми - ст..ст. 198-201 СК України, які встановлюють порядок утримання батьками своїх повнолітніх дочку чи сина.

Не застосувавши норми матеріального права, які підлягали застосуванню, суд не встановив і не врахував обставини, що мають значення для справи, зокрема наявність у батька ОСОБА_3 можливості надавати матеріальну допомогу своїй дочці, яка продовжує навчатися і у зв"язку із цим потребує матеріальної допомоги.

Та обставина, що дочка навчається на денному відділенні вищого навчального закладу і потребує в зв"язку із цим матеріальної допомоги батьків- сторін у справі - відповідачем не оспорюється.

Проте, визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку відповідача, суд не мав доказів про те, що ОСОБА_1 має постійне місце роботи, де отримує певний доход. З пояснень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, вбачається, що він має непостійний, мінливий заробіток, оскільки через відсутність роботи за місцем свого проживання час від часу виїжджає на роботу до Росії. За таких обставин доцільніше розмір аліментів встановлювати у твердій грошовій сумі. Крім того, мінімальний розмір аліментів, встановлений ст.. 183 СК України, застосовується лише при визначенні розміру аліментів на неповнолітніх дітей.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів слід було врахувати матеріальний та сімейний стан відповідача, який надав докази про те, що на його утриманні перебуває неповнолітня дочка- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, яка є інвалідом дитинства, на лікування якої він витрачає додаткові кошти.

Позивачка не надала доказів, які б дали підстави визначити розмір аліментів у сумі, більшій ніж сто гривень на місяць, та не заявила клопотання про витребування таких доказів від відповідача чи з іншого джерела.

За таких обставин рішення суду слід змінити в частині визначення розміру аліментів, а позов - задовільнити частково.

Із зміною матеріального становища сторін чи особи, на утримання якої стягуються аліменти, або інших обставин, що мають значення, і встановлені ст..ст. 198-201 СК України, сторони мають право звернутися до суду з відповідною позовною заявою про зміну розміру аліментів, чи звільнення від аліментів.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом 1-ї інстанції норм цивільно-процесуального права стосовно розгляду справи у відсутність відповідача без належного повідомлення його про розгляд справи є необгрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать про те, що він був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка (А.с.9,14) про вручення повістки та його заява про розгляд справи у його відсутності (а.с.15).

На підставі викладеного, керуючись сь.ст.303,304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Рішення Олександрійського міськрайсуду від 28 листопада 2005 року змінити в частині визначення розміру аліментів, в зв"язку з чим абзац перший резолютивної частини рішення викласти в такій редакції 6

„Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1народження, в розмірі 100 гривень щомісяця, починаючи з 11.11.2005 року на час її навчання, але не пізніше 19.10.2010 року".

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили.