Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

6 вересня 2006 року                                                                                 м.Київ

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого

–  судді 

Фадєєвої Н.М., суддів: Берднік І.С., Васильченко Н.В.,  Кравченко О.О., Харченка В.В., при секретарі

Кулеші А.В., розглянувши в судовому засіданні в порядку касаційного провадження

адміністративну справу за    позовом Товариства

з обмеженою відповідальністю «Агропродукт» до Східної регіональної митниці  про визнання недійсним рішення про визначення

коду товару та зобов’язання провести митне оформлення вантажу, за касаційною

скаргою Східної регіональної митниці на рішення Господарського суду Харківської

області від 11 квітня 2005 року та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 17 червня 2005 року,-

                                               в  с 

т  а  н  о  в 

и  л  а:

         У жовтні 2004 року Товариство з

обмеженою відповідальністю «Агропродукт» звернулося з позовом до Східної

регіональної митниці  про визнання

недійсним рішення про визначення коду товару № КЕ -800-552-04 від 03.06.04р. та

зобов’язання провести митне оформлення вантажу за кодом товару, визначеним

позивачем.

         Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що

відповідачем невірно було визначено код товару, який мав застосовуватися для

митного оформлення вантажу та безпідставно відмовлено у оформленні вантажу

внаслідок цього.

  Рішенням Господарського суду Харківської області від 11 квітня 2005 року, залишеним без

змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня

2005 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродукт»

до Східної регіональної митниці  про

визнання недійсним рішення про визначення коду товару та зобов’язання провести

митне оформлення вантажу було задоволено.

         В основу зазначених судових рішень

покладено те, що згідно з висновком комплексної експертизи, проведеної на

підставі ухвали суду першої інстанції, товар, завезений позивачем – суміші

ароматичних речовин, не є складними сумішевими композиціями, що

використовуються при виготовленні харчових продуктів (код Українського

класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності 2103909000), а є сумішшю запашних речовин, одержаних на

основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються як промислова

речовина для використання у харчовий промисловості (код УКТ ЗЕД  3302109000). 

         На підставі вищезазначеного висновку

судової експертизи №       1071/636/1072

від 24.02.2005р. (а.с. 79 - 94) судами першої та апеляційної інстанцій було

встановлено протиправність визначення відповідачем коду товару як складних

сумішевих композицій, що використовуються при виготовленні харчових продуктів

та задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з зазначеними судовими

рішеннями Східна регіональна митниця звернулася з касаційною скаргою, у якій

просить вищезазначені рішення Господарського суду Харківської області від 11

квітня 2005 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від

17 червня 2005 року скасувати та припинити провадження по справі на підставі

ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підвідомчий господарському суду.

Касаційна скарга  ґрунтується на безпідставному прийнятті судом

висновків експертизи та  виключному  праві митниці на визначення коду товару.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх дослідження, вважає,

що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню

з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказали, що

оскаржуване рішення митниці є актом ненормативного характеру в розумінні статті

12 ГПК України і може бути оскаржене в 

суді.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження

Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної

діяльності»  зазначено, що УКТЗЕД є

товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом  України «Про Митний тариф України», що

використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання

зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики  зовнішньої торгівлі, здійснення митного

оформлення товарів.

  Згідно із статтею 312

Митного кодексу ведення УКТЗЕД передбачає прийняття рішень щодо класифікації та

кодування товарів УКТЗЕД.

  Ведення УКТЗЕД

здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі

митної справи в порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України.

 При вирішенні спорів

про визнання недійсним рішення про визначення коду товарів відповідно до УКТЗЕД

суди повинні враховувати, що згідно зі статтею 313 Митного кодексу України

митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних

групувань, зазначених в УКТЗЕД та їх рішення щодо класифікації товарів для

митних цілей є обов’язковими для підприємств і громадян.

 Митним органом, який

здійснює контроль за правильністю класифікації товарів, приймає рішення про

визначення коду товару є відділ номенклатури та класифікації товарів

регіональної митниці, відділ контролю митної вартості та номенклатури митниці,

який здійснює свої повноваження відповідно до «Порядку роботи відділу

номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю

митної вартості та номенклатури митниці при 

вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний

кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від

01.10.2003 № 646  (далі – Порядок № 646).

Відповідно до  абзацу

першого пункту 2.1, пункту 2.4 Порядку № 646 

прийняття рішення про визначення коду товару при митному оформленні та

контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою

відділу за запитами підрозділів митниці.

 Зазначене рішення

відділу, що є структурним підрозділом митниці, не є актом ненормативного

характеру.

  Вказаний запит

відповідає вимогам, викладеним у першому та другому абзацах пункту 2.5 Порядку

№ 646. Перелік документів та вимоги до них, передбачені четвертим – восьмим абзацами пункту 2.5 цього

порядку. При цьому відповідно до пункту 2.7 Порядку № 646 відділ має право

одержувати у визначеному чинним законодавством порядку від декларанта додаткову

документальну інформа

цію про певні 

характеристики товару, які мають значення для його класифікації.

У разі виникнення сумнівів щодо задекларованих у ВМД

характеристик товару, визначальних для його класифікації або у разі проведення

лабораторних досліджень як обов’язкової форми контролю для товарів групи ризику

для вирішення питання класифікації товару залучається митна лабораторія. З цією

митою ініціюється відбір проб (зразків) товарів, який проводиться відповідно до

порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1998 р. №

1665.

У зверненні до митної лабораторії чітко визначено завдання

досліджень, тобто вказано, які відомості про товар (склад, процентне

співвідношення інгредієнтів, фізичні та 

хімічні характеристики тощо) необхідно встановити або перевірити в

процесі досліджень товару. При направленні запитів до митної лабораторії

надається супровідна документація, передбачена пунктом 3.5 Порядку № 646.

Таким чином судами не враховані вимоги ст.ст. 312, 313 МК

України, не спростовані повноваження відділу митної  вартості та номенклатури митниці в процесі

визначення коду товару.

Крім того, задовольняючи позов, суди першої та апеляційної

інстанцій, які взяли за основу висновок експертизи, порушили вимоги ст. 86 КАС

України про необхідність оцінки доказів в їх сукупності, оскільки ніякі докази

для суду не мають наперед встановленої сили.

Враховуючи викладене, колегія суддів 

дійшла висновку про наявність

підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів

першої та апеляційної інстанцій та прийняття нового рішення про відмову у

задоволенні позовних вимог.

 Керуючись ст.ст. 220, 221, 227 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

              п 

о  с  т 

а  н  о 

в  и  л  а:

Касаційну

скаргу Східної регіональної митниці задовольнити.

Рішення

Господарського суду Харківської області від 11 квітня 2005 р. та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 17 червня 2005 р. скасувати.

У

задоволенні позову  Товариства з

обмеженою відповідальністю «Агропродукт» 

відмовити.

 Постанова набирає чинності з моменту її

проголошення.

Головуючий Н.М.

Фадєєва

          Судді   

                               І.С.

Берднік

                                                        Н.В.

Васильченко 

                                                        О.О.

Кравченко

                                                        В.В. Харченко