Язык сайта:
русский   украинский   English


Постанова Вищого адміністративного суду України


ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2006 року                                                    

                         м. Київ

Колегія

суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - : Бим М.Є.

суддів: Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Маринчак Н.Є., Усенко  Є.А.

при секретарі Деревенському І.І.

за участю: ОСОБА_1., представника Генеральної прокуратури

України Савицької О.В.,

розглянувши у відкритому 

судовому засіданні в приміщенні суду касаційну скаргу Генеральної

прокуратури України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 6 квітня

2005 року та ухвалу апеляційного суду  м.

Києва від 16 червня 2005 року по справі за скаргою ОСОБА_1  на бездіяльність  Генеральної прокуратури України, -

встановила:

В січні 2005 р. ОСОБА_1. звернувся до суду  із скаргою на бездіяльність  Генеральної прокуратури України, мотивуючи

тим, що  4.12.2004 р. він звернувся  до Генеральної прокуратури України із

заявою  про порушення кримінальної

справи  відносно учасників і

організаторів акції блокування Кабінету Міністрів України, адміністрації

Президента України та інших установ, однак,  

заява повернута  без  розгляду, чим порушені його права. Вважає

таку бездіяльність Генеральної прокуратури України  незаконною

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 6 квітня

2005 року, залишеним без змін  ухвалою

апеляційного суду  м. Києва від 16 червня

2005 року, позов задоволено, визнані дії Генеральної прокуратури України  за заявою ОСОБА_1. неправомірними та

зобов'язано прийняти рішення відповідно 

до вимог, передбачених ст. 97 КПК України.

У поданій касаційній скарзі Генеральна прокуратура

України, не погоджуючись із прийнятими рішеннями,  просить рішення Печерського районного суду м.

Києва від 6 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду  м. Києва від 16 червня 2005 року

скасувати  у задоволенні скарги

відмовити.

Заслухавши доповідача, представника Генеральної

прокуратури України, який підтримав подану касаційну скаргу, ОСОБА_1., який заперечує

проти касаційної скарги,   перевіривши

матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що

касаційна скарга  підлягає  до задоволення з наступних підстав.

Суди першої та апеляційної інстанції при задоволенні

скарги  посилалися на  ст. 97 КПК України, яка регламентує порядок

розгляду заяв  і повідомлень  про вчинені або підготовлювані злочини,

посилаючись на ті обставини. що скаржник звернувся до прокуратури із заявою про

порушення кримінальної справи з посиланням на ознаки злочину та статті, тому

виходячи з цього Генеральна прокуратура України 

зобов'язана розглянути заяву ОСОБА_1. про вчинені злочини відповідно до

вимог ст.97 КПК України.

 Однак, такі

висновки судів першої та апеляційної інстанції 

помилкові, які привели до прийняття незаконних рішень.

Так, відповідно  до

ст. 97 КПК України  розглядаються

заяви  та повідомлення про вчинені або

підготовлювані злочини.

Як вбачається зі змісту 

скарги ОСОБА_1., направленої до Генеральної прокуратури України,  скаржник не вказує , які злочини і ким

вчинені та не  посилається  на ознаки вчинення злочинів.  В указаній скарзі ОСОБА_1. дає свою оцінку

діям, які відбувалися під час виборів Президента України в 2004 р., порівнюючи

їх з іншими подіями в Україні та  у

приписці перераховує численні статті  із

кримінального кодексу України за якими просить порушити кримінальну справу.

Вищенаведена скарга не може бути підставою для прийняття

рішення в порядку ст. 97 КПК України, оскільки її зміст носить загальний, не

визначений характер з власними міркуваннями та відношенням до певних подій,

тому Генеральна прокуратура України цілком обґрунтовано  дала відповідь на скаргу ОСОБА_1. відповідно

до  Закону України “ Про звернення

громадян”.

Виходячи з вищенаведеного підстави для  задоволення 

скарги відсутні .

Наведені  суб'єктом

оскарження в касаційній скарзі  доводи

про порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права,

які привели до неправильного вирішення скарги по суті знайшли своє

підтвердження, тому рішення суду першої 

та постанова суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню.

При встановленні наведених фактів місцевим та  апеляційним судами   правильно і повно  встановлені фактичні обставини справи, однак,  суди порушили 

норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних  судових рішень, які на підставі ст.229 КАС

України підлягають скасуванню  з

постановленням нового рішення. Підстави для направлення справи на новий судовий

розгляд в суд першої інстанції відсутні.

За таких обставин 

рішення суду першої інстанції та ухвала суду  підлягають скасуванню, а касаційна

скарга  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 232 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного

суду України, -

постановила:

Касаційну скаргу Генеральної прокуратури України

задовольнити.

 Рішення

Печерського районного суду м. Києва від 6 квітня 2005 року та ухвалу

апеляційного суду  м. Києва від 16 червня

2005 року скасувати.

Скаргу ОСОБА_1  на

бездіяльність  Генеральної прокуратури

України залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення

та оскарженню не підлягає.

Судді:

(підпис)

Бим М.Є.

(підпис)

Гордійчук М.П.

(підпис)

Леонтович К.Г.

(підпис)

Маринчак Н.Є.

(підпис)

Усенко Є.А.

З оригіналом згідно

Суддя

Вищого адміністративного

суду

України К.Г.Леонтович