Язык сайта:
русский   украинский   English


Виникнення права

Досліджуючи питання про історичне виникнення права, насамперед необхідно розрізняти два шляхи правотворення:

1) пов'язаний з діяльністю держави;

2) не пов'язаний з діяльністю держави.

Право виникає разом з державою, і це проявляється:

у безпосередньому правотворчестве держави: видання їм нормативно-правових актів (наприклад, Закони XII таблиць Древнього Рима), а також поява прецедентів (адміністративних і судових)- рішень адміністративних і судових органів по конкретних юридичних справах, що стали зразками, якими обов'язково необхідно керуватися при рішенні наступних аналогічних справ;

у переродженні норм-звичаїв, властивих "догосударственным" суспільствам, у норми звичаєвого права, що складає зі звичаїв, визнаних і охоронюваних державою, підтримуваних його примусовою чинністю.

Історія розпорядилася так, що формування права шляхом видання нормативних актів переважало в країнах континентальної Європи, а наприклад, в Англії право складалося переважно на основі судових прецедентів.

Дослідження найдавніших юридичних пам'ятників, таких, наприклад, як індійські Закони Ману, Кодекс законів пануючи Хаммурапи, Закони XII таблиць Древнього Рима, Російська Правда й ін., показує, що в них утримуються й норми звичаєвого права, і судові прецеденти, і прямі законодавчі встановлення.

Право з'являється й незалежно від держави. На це вказує, зокрема, факт появи в Європі наприкінці Середньовіччя так званого "купецького права" одночасно з виникненням зовнішньої торгівлі. Негоціантам, що управляли потоками товарів і грошей, було недостатньо звичаїв, які регулювали феодальні відносини. Поступово купці ввели в оборот власне приватне право. Так виникли договір між хазяїном судна й капітаном-продавцем, страхування від морських ризиків, типові умови продажу на ярмарку й у порту, вексель, інститут банкрутства й багато чого іншого.