Легальне, тобто передбачене законодавством України визначення поняття «державна служба» утримується в Законі України «Про державну службу». Відповідно до цієї легальної дефініції (дефінітивній нормі права): державна служба - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах і їхньому апарату по практичному виконанню завдань і функцій держави, і одержують заробітну плату за рахунок державних коштів .
Державна служба здійснюється державними службовцями, особливу категорію яких становлять т.зв. вищі державні що служать (Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України й ін.).
Державну службу в Україні здійснюють громадяни України. В Україні не можуть бути державними службовцями особи без громадянства, іноземці.
Державні службовці займають у державних органах посади. Посада - це певна структурою й штатним розкладом первинна структурна одиниця державного органа і його апарата, на яку покладений установлений нормативними актами коло службових повноважень.
Відповідно до Закону України «Про державну службу» - посадові особи - це керівники й заступники керівників державних органів і їхнього апарата, інші державні службовці, на яких законами, іншими нормативними актами покладене здійснення організаційно-розпорядницьких, консультативно-дорадчих функцій.
Не всі службовці, що займають відповідні посади, є державними службовцями, посадовими особами. Наприклад, посада старшого інспектора канцелярії РОВД (до її обов'язків ставиться виконання друкованих праць) - це не посада державного що служить, тобто треба розрізняти посаду як робоче місце й посада як службове місце.
Не є державними службовцями особи, що проходять стажування в державних органах відповідно до Положення про порядок стажування в державних органах (затверджено постановою Кабінету Міністрів України - 1.12.1994 р. ),тобто стажист - це громадянин , щопретендує на заняття посади в апарату державного органа.
Проходження служби в органах внутрішніх справ (ОВД) регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (утв. постановою Кабінету Міністрів України - 29.06.1991р.).
Дана постанова встановлює порядок проходження служби, права й обов'язки осіб рядового й начальницького складу ОВД, які перебувають у кадрах МВС України і яким привласнені спеціальні звання (наприклад: рядовий міліції, рядовий внутрішньої служби).
У структурі складу ОВД розрізняють наступні категорії осіб :
-рядовий склад;
-молодший начальницький склад;
-середній начальницький склад;
-старший начальницький склад;
-вищий начальницький склад.
Перебування особи в рядовому або начальницькому складі ОВД пов'язане з певними вимогами, пропонованими до кандидата в співробітники ОВД. Особи, зараховані в кадри ОВД складаються на спеціальному обліку в ОВД ( військовозобов'язані знімаються з військового обліку ).
Права й обов'язки співробітників ОВД - складова частина їх спеціального правового статусу - службового статусу. Особливості цього статусу визначаються законодавством, присягою, уставами ОВД і т.д. Наприклад , співробітникам ОВД забороняється підприємницька діяльність, проведення страйків.
Призначення на посади, переміщення й просування по службі в ОВД відбувається з урахуванням висновків атестації (у ряді випадків по конкурсі ).Строки атестації визначаються МВС України, її основні цілі : оцінка ділових, професійних, моральних, особистих якостей аттестуемого ,рівня його культури, здатності працювати з людьми, і висновок щодо його відповідності займаної посади.