Язык сайта:
русский   украинский   English


Система юридичних наук - поняття, структура

Система юридичних наук- це сукупність взаємозалежних наук, що вивчають державу й право як відносно відособлені, самостійні соціальні інститути.

Держава й право, самі по собі й розглянуті в площині їхнього взаємозв'язку між собою, із цивільним суспільством, особистістю - явища багатомірні, багатогранні, системні, сложноструктурные, багатофункціональні, що історично розвиваються й одночасно зберігають ряд своїх ознак незмінними. У чинність цього держава й право є предметом вивчення багатьох юридичних наук. Кожна із цих наук має свої власні дослідницькі завдання, мети, підходи. Вся сукупність юридичних наук охоплюється загальним для них поняттям (і назвою) - юриспруденція.

Структура системи юридичних наук- це внутрішній підрозділ всіх юридичних наук на їхні основні види. Останнім часом у науковедческой юридичній літературі звичайно в системі юридичних наук розрізняють науки:

1) історико^-теоретичні;

2) галузеві;

3) спеціально^-юридичні.

Історико-теоретичні науки- це теорія держави й права, історія держави й права, історія політичних і правових навчань.

Галузеві науки - це науки державного (конституційного), цивільного, трудового, адміністративного, карного й т.д. права.

Спеціально-юридичні науки- це криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, судова психологія, судова бухгалтерія, ОРД.

Теорія держави й права - це самостійна галузь наукового знання про державу й право. Її роль і місце в системі юридичних наук характеризується тим, що стосовно галузевим і спеціально-юридичним вона є наукою:

 загальної, тобто вона покликана вивчати ті закономірності державно-правової дійсності, які "працюють" у всіх галузях юридичного знання. Наприклад, ті самі способи тлумачення застосовуються при розкритті втримування норм карного, трудового, екологічного й т.д. права. Основні державно-правові категорії понятійного апарата науки теорії держави й права є загальними для всієї юридичної науки;

 узагальнюючої, тобто її висновки по своїй природі інтегративні, являють собою систематизований підсумок знань, накопичених окремими юридичними науками. Наприклад, право (карне, цивільне, фінансове й ін.) регулює тільки вольове поводження людей, що піддається зовнішньому контролю:

 методологічної, тобто її висновки як загальнотеоретичні фундаментальні положення застосовуються при рішенні приватних питань у рамках окремих юридичних наук. Наприклад, галузева (карно-процесуальна) теоретична модель правового статусу підозрюваного конструюється на основі загальнотеоретичної (загальправовий) моделі правового статусу особистості.