Язык сайта:
русский   украинский   English


Криміналістична вибухотехніка

Криміналістична вибухотехніка - це галузь криміналістики, що вивчає застосовувані в злочинних цілях вибухові речовини, вибухові пристрої, сліди їхніх дій і на цій основі разрабатывающая спеціальні технічні засоби й методи виявлення, вилучення, огляду й дослідження вибухових пристроїв і слідів вибуху з метою розкриття й попередження злочинів. Характер тактико-технічних прийомів виявлення, фіксації, вилучення й дослідження вибухових пристроїв (ВУ) і слідів вибуху залежить від особливостей кримінальних ситуацій. Ситуація перша: надійшли відомості про замінування об'єкта або про виявлення об'єкта, схожого на ВУ. Пошук вибухового пристрою проводиться спочатку в найбільш уразливих місцях на обстежуваному об'єкті із застосуванням візуального методу за ознаками, що демаскує закладку вибухового пристрою, з використанням технічних засобів і за допомогою спеціально натренованого службово-пошукового собаки. Для виявлення ВУ використаються наступні технічні засоби: армійські міношукачі; криміналістичні металлоискатели; стетоскоп для прослуховування ходу годинного механізму; газові аналізатори вибухової речовини (ВВ).

Категоричні забороняється вести пошук ВУ за допомогою щупа, тому що можна торкнутися й пустити в хід вибуховий механізм. Якщо обстежуваний предмет перебуває в багатолюдному місці, то його необхідно накрити бронезащитным ковдрою або ящиком і мішками з піском, а після видалення людей продовжити дослідження. Попереднє дослідження здійснюється із застосуванням рентгеноаппаратуры. Із цією метою можуть використатися портативні медичні рентгеноаппараты, а також спеціальні (наприклад, портативний рентгенотелевизионный интроскоп, за допомогою якого виходить статичне зображення конструкції вибухового пристрою на спеціальній плівці). Знешкодження вибухового пристрою на місці події здійснюється тоді, коли відомі його конструкція й принцип приведення в дію. При цьому важливо переконатися, що у ВУ відсутнє пристосування неизвлекаемости. При неможливості знешкодити ВУ на місці його виявлення воно впаковується в бронезащитное ковдра й поринає в спеціальну автомашину, обладнану бронекамерой, і доставляється в спеціальну лабораторію. Там виробляється знешкодження ВУ і його дослідження. Якщо знешкодити ВУ не представляється можливим, його евакуюють на спеціальній машині в безпечне місце для руйнування. Руйнується вибуховий пристрій за допомогою спеціального руйнівного пристосування "Постріл" або вибухом іншого ВУ. Всі дії по переміщенню об'єкта й по його знешкодженню проводяться тільки специалистом-взрывотехником. У період огляду вибухового пристрою, у момент його знешкодження, евакуації або руйнування рекомендується з безпечної відстані фіксувати ці процеси за допомогою фото-кино-видеосъемки з використанням довгофокусних об'єктивів, а також використати радиопереговорные пристрою з магнітофонними приставками. Ситуація друга: вибух здійснений. У цьому випадку прибуття оперативно-слідчої групи також повинне бути негайним. Це дозволить фахівцям вчасно вжити заходів для збереження слідів із продуктами вибуху й застосувати аналізатор, що реагує на молекули ВВ у повітрі. Найціннішу інформацію про спосіб вибуху, кількості застосованого ВВ і напрямку ударної хвилі можна одержати слідами , що перебуває у вогнищі вибуху й прилягаючої до нього зоні. Саме тут залишаються продукти вибуху ВВ і найбільша кількість залишків вибухового пристрою. У зв'язку із цим важливо правильно визначити вогнище вибуху, тобто місце, де перебував вибуховий пристрій.

При наявності чітко вираженого вогнища вибуху здійснюється його вузлова й детальна фотозйомка й виробляються виміри Лійка виміряється по діаметрі, глибині, висоті гребеня, а також фіксується відстань від центра лійки до найближчих нерухливих орієнтирів Якщо в центрі вибуху немає лійки, а є більші руйнування, інтенсивне й дрібне дроблення перешкод, сліди впливу високих температур і наявність кіптяви те виміряється периметр площі, на якій вони перебувають При цьому характер руйнування й інші сліди докладно описуються При роботі зі слідами вибуху треба 1) залишки й мікрооб'єкти непрореагировавшего ВВ, конденсовані продукти вибуху фрагменти промислового впакування ВВ, об'єкти-носії мікрочастинок і мікрослідів ВВ вилучати в гумових рукавичках із застосуванням пінцетів, голок, ножів, лопаток, тампонів і т п, роздільно впаковувати їх у герметичні стекляные, поліетиленові бюкси й коробки або, при їхній відсутності, у герметичні поліетиленові або паперові пакети й конверти, докладно описати їх у протоколі із вказівкою місця виявлення й номери бюкса, коробки, пакета або конверта до протоколу прикласти схему виявлення залишків мікрочастинок і мікрослідів непрореагировавшего ВВ 2) Сліди розльоту фрагментів ВУ, сліди бризантного фугасного, теплового сейсмічного впливу вибуху, характерні ознаки вибуху промислового ВВ (на об'єктах-носіях) докладно з у протоколі із вказівкою місця виявлення Фрагменти ВУ вилучати в гумових рукавичках без струшування пилу, очищення поверхні від забруднень і нальотів, сортувати в герметичні поліетиленові або паперові пакети й конверти (найбільш великі фрагменти ВУ впаковувати окремо друг від друга), до протоколу прикласти схему реглета фрагментів ВУ 3) Контрольні проби й зразки вилучати й упаковувати з дотриманням наступних правил: з вогнища вибуху необхідно взяти кілька проб ґрунту а при наявності води або рослинності - їхні зразки,

- проби ґрунту брати із дна лійки, з її бічних поверхонь і із гребеня,

- кожну пробу окремо впакувати в поліетиленові пакети, які пронумерувати (до кожного з них прикріпити бирки із вказівкою часу й місця вилучення),

- кожна проба ґрунту повинна містити не менш 200 грам, а води не менш 0,5 літра, - для проведення порівняльного дослідження проб, контрольні зразки ґрунту, води й рослинності брати з місць, куди виключене влучення продуктів вибуху ВВ (через із, з-під каменю й т п ),

- місця вилучення проб і зразків також відзначити на схемі виявлення залишків мікрочастинок і мікрослідів непрореагировавшего ВВ 4) Всі вилучені з місця вибуху об'єкти без ушкодження впакування й сильних механічних впливів доставляти в окреме сухе й темне приміщення, а потім у найкоротший строк без переупаковки направляти на дослідження, при вилученні й упакуванні об'єктів вжити заходів до збереження їхнього первісного виду 5) Верхній одяг потерпілих вилучати у відповідних медичних установах, упаковувати в герметичні поліетиленові пакети, зберігати при низьких температурах і разом з усіма об'єктами направляти на дослідження 6) При вилученні слідів і предметів вибуху керуватися правилом збирається все, що не ставилося раніше до споконвічного навколишнього оточення 7) У процесі вилучення, транспортування й зберігання об'єктів забезпечити безпека осіб і незмінність властивостей об'єктів 8) Якщо вилучити об'єкти (їхньої частини) у натурі неможливо або не вдається, забезпечити збереження їхніх властивостей у первісному виді В цих цілях по можливості виготовити матеріальні моделі цих об'єктів макети, зліпки, відбитки й т.д. 9) Місце й спосіб вилучення й транспортування об'єктів, а також внесені при цьому які-небудь зміни в них точно задокументувати 10) За допомогою техніко-криміналістичних засобів трупи й ушкодження фіксувати щодо вогнища вибуху. Вузлову фотозйомку доцільно здійснювати із глибинним масштабом, тому що для проведення взрывотехнических досліджень істотне значення мають відстані й положення предметів щодо вогнища вибуху. Для одержання вичерпної інформації про обставини вибуху, застосованих речовинах і матеріалах проводиться комплекс судових і науково-технічних досліджень У їхньому числі взрывотехнические, трасологические, материало-ведческие, товарознавчі, дактилоскопічні. Послідовність їхнього призначення й проведення в кожному конкретному випадку різна. Вона залежить від обставин справи, що зложилася слідчої ситуації, інформативності вилучених об'єктів і слідів. За допомогою взрывотехнических досліджень можуть бути встановлені наступні дані:

- наявність ВВ і ВУ у виявленому на місці події предметі;

- наявність слідів вибуху й фрагментів висадженого ВУ (у тому числі мікрочастинок і мікрослідів висадженого заряду ВВ) серед виявлених і вилучених на місці події об'єктів:

- вид, спосіб виготовлення, найменування й марка ВВ, область його застосування й джерело походження;

- конструкція й принцип дії ВУ, основні функціональні елементи, що вражає дія, относимость до штатних або саморобних боєприпасів, піротехнічним або імітаційним засобам;

- професійні навички й спеціальні пізнання виготовлювача ВВ і ВУ у відповідних областях знання;

- місце розташування ВУ і його орієнтація в просторі;

- можливість раптового вибуху при певних маніпуляціях із ВВ і ВУ;

- можливі причини неспрацьовування ВУ:

- подібність або розходження досліджуваних об'єктів по окремих ознаках, загальна родова (групова) приналежність, загальне джерело походження й засобів висадження ВУ. Така інформація дозволяє цілеспрямовано вести розслідування по лінії "від речовинних доказів - до злочинця". При дослідженні об'єктів взрывотехники (крім установлення фактичних даних про ВВ, засобах висадження) фахівцями можуть бути визначені: походження виявлених на фрагментах ВУ або в масі ВВ волось, часток рослин, забруднень; наявність і придатність для ідентифікації слідів папиллярных візерунків і шкірного покриву; артикул, марка й ДЕРЖСТАНДАРТ використаних ВУ промислового виробництва, їхнє призначення, джерело походження