Язык сайта:
русский   украинский   English


Акцепт, індосамент і цесія векселів.

Акцептант — це платник, що акцептував виставлений на нього переказний вексель. Завдяки акцепту платник стає головним боржником за векселем. Таким чином, акцепт є письмовим зобов'язанням на векселі платника сплатити його держателю в строк. З того моменту, як акцептант повернув акцептований ним вексель, його зо­бов'язання за векселем стає безотзивним (навіть якщо він пізніше й закреслив свій акцепт).

Акцепт здійснюється у вигляді напису на лицьовій стороні векселя. Акцепт повинен бути простим і нічим не обумовленим, але може бути як повним (на всю су­му векселя), так і частковим (на частину суми векселя).

У випадку відмови (повної або часткової) в акцепті векселедержатель повинен опротестувати вексель в неакцепті. В цьому випадку у його держателя виникає право оплати в порядку регреса, тобто зворотньої ви­моги до попередніх зобов'язаних за векселем осіб.

Вексель має підвищену обігоздатність і тому широко використовується як платіжний за­сіб. Векселі легко приймаються в уплату боргу не тіль­ки тому, що кредитор впевнений у своєчасності плате­жу, але й тому, що таким векселем він, в свою чергу, має можливість розплатитися за своїми власними зо­бов'язаннями, а при необхідності — шляхом обліку в банку отримати гроші до строку платежу. Один і той же вексель в процесі обігу здатний погасити цілий ряд грошових зобов'язань. Звичайним засобом передачі векселя є індосамент— особлиий передаточний напис, що здійснюється, як правило, на оборотній стороні векселя або на додатковому аркуші — алонжі. Переуступка векселя за допомогою передаточних написів називається індосу­ванням або індосацією векселя. Особа, що здійснює передаточний напис, тобто переуступає вексель по ін­досаменту - індосантом, а особа, що отримує вексель по індосаменту — індосатом або індосатором (векселедержателем).

Можливість передачі векселя за допомогою індоса­менту поширила межі його застосування, перетворив­ши вексель із знаряддя переказу коштів в засіб плате­жу і далі — в товар, що купується з метою здійснення ним платежу.[i]

В силу оборотності векселів ця якість визначаєть­ся за будь-яким векселем, навіть виданим без застере­ження про наказ. У зв'язку з цим вираз «або наказу» не є обов'язковим реквізитом, тому що і при відсутнос­ті такого зазначення вексель може передаватися по ін­досаменту. Навпроти, лише включення у вексель спеці­альної відмітки «не наказу» або рівнозначної їй може позбавити вексель властивості оборотності. Право по­збавити вексель цієї здатності належить тільки векселе­давцю. Якщо вексель виданий у формі оборотного до­кумента, він продовжує залишатися таким до кінця, тобто до його погашення. Ніякі застереження на вексе­лі, що обмежують його переуступку (передачу), зроб­лені після видачі векселя, або позавексельна угода сто­рін не можуть коливати оборотність векселя. А засте­реження «не наказу», що зроблене індосантом, не вик­лючає можливості подальшого індосування векселя, а лише знімає відповідальність з такого індосанта перед наступним його придбавачем.

Векселі з застереженням «не наказу», яке зроблене векселедавцем, можуть бути передані у власність або переуступлені ремітентом іншій особі, новому кредитору, але лише з дотриманням форми і з наслідками загально­цивільного договору про переуступку вимоги (цессії) так, як може бути передане право вимоги за звичайним ци­вільним зобов'язанням. За договором цессії право вимо­ги переходить до нового кредитора саме у тому стані, в якому воно було у першого кредитора, зі всіма характер­ними для нього перевагами і недоліками. Відбувається лише зміна осіб у зобов'язанні. Місце першого кредито­ра займає нова особа, яка має ті ж права, що і її попе­редник, у зв'язку з чим боржник може висувати проти вимоги нового кредитора усі заперечення, які він мав проти першого кредитора на момент уступки вимоги. Перший кредитор несе відповідальність перед новим кре­дитором лише за дійсність переданої вимоги, але він не відповідає за виконання боржником своїх зобов'язань.

Крім того за допомогою цессії передаються векселі після протесту у неплатежі або після закінчення стро­ку, встановленого для здійснення протесту.

Переуступка векселів по індосаменту суттєвим чином відрізняється від переуступки за договором цесії за змістом, правовими наслідками і формою:

в результаті здійснення індосаменту індосант прий­має на себе відповідальність перед будь-яким наступ­ним векселедержателем (якщо в текст передаточного напису не включене спеціальне застереження); при цес­сії той, хто поступається своїми правами відповідає тільки перед своїм спадкоємцем і лише за їх дійсність, але не за здійсненність;

індосамент являє собою односторонню угоду, яка укладається тим, хто поступається своїми правами за векселем; цесія ж є двостороннім договором між тим, хто поступається, і тим, хто придбає права;

вексельне законодавство допускає здійснення блан­кового або пред'явительського індосаменту; цесія ж може бути тільки іменною;

індосамент передбачає повну і безумовну передачу прав за векселем; при цесії передача прав може бути здійснена при умові чи частково.

Для зручності в наведеній нижче таблиці вказана різниця між індосаментом і цесією: [ii]

 

ІНДОСАМЕНТ

ЦЕСІЯ

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

індосант приймає на себе відповідальність перед всяким наступним векселедержателем (якщо в текст передавльного напису на включене спеціальне застереження)

при цесії той, хто поступається своїми правами відповідає тільки перед своїм наступником та лише за їх дійсність, але не здійснимість

ВІДМІННОСТІ У ЗАКОНОДАВСТВІ

допускає здійснення бланкового або індосамента на пред’явника

цесія може бути тільки іменною

ПРАВА, ЩО ПЕРЕДАЮТЬСЯ

передбачає повну та нічим не обумовлену передачу прав по векселя

передача прав може бути здійснена під умовою або частково

СТОРОНИ УГОДИ

представляє собою односторонню угоду, що здійснюється тим, хто поступається своїми правами по векселя

є двосторонньою угодою між тим, хто поступається правами та тим хто набуває прав

ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ

повинен здійснюватися на бланку векселя або на додатковому листі - алонжі

здійснюється як на самому документі так і у вигляді окремого договору

 

Вручення векселя новому кредитору (індосатору) є також необхідним і важливим елементом процесу пере­уступки векселя по індосаменту. Індосатор для реаліза­ції своїх прав, які визначені векселем, повинен  мати  сам  цінний  папір, тобто  стати  векселедержателем. Пе­ре-

уступка   векселя   у   власність   нового   кредитора   тільки   тоді   може вважатися завершеною, коли після індоса­менту вексель реально переходить до рук нового кре­дитора або знаходиться в його розпорядженні. Тобто вручення векселя є тим юридичним фактом, який виз­начає момент виникнення у індосатора права власнос­ті на вексель. Тому до вручення векселя передаточний напис, що зроблений індосантом, вважається відтзивним і може бути ним анульований, а будь-який закрес­лений індосамент вважається ненаписаним.

Щоб індосамент міг виконати свою функцію, необ­хідно, перш за все, щоб індосаменти, які проставлені на векселі, являли собою непереривний ряд, низку, тому що тільки із непереривного ряду індосаментів можливо відслідкувати перехід прав від однієї особи до іншої. Цей ряд починається індосаментом ремітента (або тра­санту) і далі продовжується індосаментами наступних держателів. Для непереривності ряду індосаментів достатньо наявності зовнішньої тотожності між підписом ін­досанта і ім'ям попереднього держателя. При цьому на­віть фальшивий або неуповноважений індосамент вва­жається повністю дійсним і не перериває низку.[iii]

Індосамент повинен бути здійснений у письмовій формі, ніякі усні угоди про переуступку прав за вексе­лем не вважаються індосаментом. Індосамент повинен бути простим і нічим не обумовленим. Усяке обмежен­ня його умов вважається ненаписаним. Частковий індо­самент, тобто передача тільки частини суми векселя, не допускається.

По формі індосамент може бути повним (іменним) і бланковим. Повний індосамент містить найменування особи, на користь якої він зроблений, наприклад: «Платіть АТ «0ріон» або його наказу. Завод побуто­вих приладів (підписи)». Повний індосамент зберігає іменний вексель в якості такого, а вексель на пред'яв­ника перетворює в іменний. Бланковий індосамент не містить назву особи, на користь якої він зроблений, або складається із одного підпису індосанта, наприк­лад: «Платіть. Завод побутових приладів (підписи або «Завод побутових приладів (підписи)». Силу бланково­го має також індосамент на пред'явника: «Платіть пред'явнику. Завод побутових приладів (підписи)». Бланковий індосамент перетворює іменний вексель у вексель на пред'явника.

Держатель, який отримав вексель по бланковому ін­досаменту має можливість:

• заповнити цей бланк своїм ім'ям або ім'ям якої-не­будь іншої особи, перетворивши тим самим бланко­вий індосамент в іменний;

• не заповнюючи бланкового індосаменту, в свою чер­гу, індосувати вексель за допомогою повного або бланкового передавального напису;

• передати вексель іншій особі, не заповнюючи блан­ку і не здійснюючи індосаменту, тобто простим вру­ченням документу.

Коло осіб, яким може передаватися вексель, не об­межене. Вексель може бути індосований навіть на ко­ристь трасанта або платника, а вони в свою чергу, мо­жуть індосувати вексель далі.

На практиці у забезпечувальних цілях, тобто коли векселедавець у відповідності зі специфікою угоди не має наміру випускати свої векселі на ринок, можуть виставлятися необоротні векселі, які можуть передава­тися тільки за нормами цивільного права в загальному порядку передачі прав за борговими вимогами (цесії). Звичайно ця операція здійснюється завдяки напису на оборотній стороні векселя, наприклад: «Всі права по даному векселя переуступаються Укрінбанку».

Наступним видом індосаменту є передоручувальний. У цьому випадку індосамент може містити ряд застережень, наприклад: «на інкасо», «як довіреному», «ва­люта до отримання», які мають на увазі просте дору­чення провести операції за векселем (інкасування кош­тів, здійснення протесту і т.д. — в цьому випадку векселедержатель, вказаний в індосаменті, не розглядаєть­ся як власник векселя, ним залишається індосант), «ва­люта у заставу», «валюта у забезпечення», які мають на увазі заставу векселя. Індосат у цих випадках може ін­досувати вексель наступній особі тільки у порядку передоручительства, тобто з аналогічними застереженнями.

Крім того, відрізняють безоборотний індосамент, який здійснюється з застереженням «без обороту на мене» і знімає відповідальність з векселедавця за несплаченим і опротестованим у неплатежі векселем. Дана особа вибу­ває із ряду попередніх і наступних осіб, які несуть солі­дарну відповідальність за векселем в результаті здійснен­ня непереривного ряду передавальних написів.

Основними функціями індосаменту є передаваль­на, гарантійна та легітимаційна.[iv]

Передавальна функція полягає в тому, що за допо­могою індосаменту всі права, що витікають із векселя, переносяться від однієї особи (індосанта) на нового кредитора (індосатора). Так як всі права за векселем пов'язані з володінням документом, індосамент повинен бути доповнений врученням. В результаті індосування векселя з'являється новий власник векселя — його дер­жатель. Він отримує право вимагати від платника-акцеп­танта обумовлену у векселі суму грошей у встановлений термін, право вимоги по відношенню до попереднього кредитора і будь-якої іншої особи, що поставила на векселі свій підпис, у випадку несплати або неакцепта векселя платником (право на регресні вимоги), а також право переуступити вексель іншій особі. Індосатор не замінює собою попереднього держателя, а є самостій­ним вексельним кредитором. Його право вимоги до век­сельного боржника незалежне від прав його поперед­ників і базується виключно на володінні векселем і здій­сненому індосаменті. Здійснення індосаменту не завж­ди пов'язане з передачею права власності на вексель. Індосамент може мати тільки передоручительний харак­тер або здійснюватися з метою застави векселя. У цьо­му випадку до держателя не переходить право власності на вексель. Він має право здійснювати усі дії з метою отримання платежу за векселем і примусового стягнен­ня, але передати вексель далі він може тільки у поряд­ку передоручительства. Відмінність передоручительного індосаменту від  заставного   полягає  в  тому,   що  держа­тель  за  передоручительним

індосаментом отримує суму векселя для свого індосанта, а держатель за заставним векселем має право направити отриману суму або її частину на погашення виданого ним індосанту кредиту, що забезпечений заставою векселя. Гарантійна функція індосамента полягає в тому, що після передачі векселя індосант сам стає перед індосатором у положенні век­сельного боржника, який відповідає згідно з законом за акцепт і платіж за векселем. Індосант гарантує ново­му держателю, що платник належним чином акцептує і сплатить вексель, а якщо він цього не зробить, то індо­сант сам оплатить вексель. Тобто індосамент створює в особі індосанта нового вексельного боржника. Усі індо­санти разом з трасантом є солідарними гарантами пе­ред держателем, у зв'язку з чим по мірі збільшення кількості індосаментів зростає і коло осіб, пов'язаних солідарною відповідальністю за векселем, і тим самим підвищується цінність векселя. Але на відміну від трасанта, який є головним гарантом платежу за векселем, індосант може звільнитися не тільки від відповідальнос­ті за акцепт, але також і від відповідальності за платіж шляхом включення у свій індосамент застереження «без звороту», «без гарантії» або подібної відмітки. Відповідальність індосанта як боржника другого поряд­ку настає у випадку зверненої до нього регресної вимо­ги, для якої необхідне здійснення протесту у неакцепті або неплатежі. Індосант може звільнити держателя від необхідності здійснення протесту шляхом застереження на векселі «без витрат», «без протесту», але засте­реження діє тільки по відношенню до цього індосанту і не зв'язує інші сторони за векселем.

Важливе значення має легітимаційна функція індосаменту. Законність прав вексельного кредитора грунтується на послідовності ряду передавальних написів.

Ряд індосаментів, для того щоб вважатися послідовним та безперервним, має розпочинатися з підпису ремітента (першого векселедержателя) чи векселедавця, якщо переказний вексель виставлено його власному наказу. Наступні індосаменти кожного разу повинні підписуватися іменем тієї особи, яка була вказана в попередньому індосаменті. Після бланкового індосаменту кожна особа, що володіє векселем, може індосувати його своїм підписом, не порушуючи при цьому послідовності індосаментів, оскільки в цьому випадку вважається, що векселедержатель придбав вексель на підставі бланкового передавального напису.

Кожний наступний передавальний напис, як правило здійснюється під попереднім, але безперервність ряду індосаментів може бути встановлена й за датами індосаментів. У будь-якому випадку послідовність ряду індосаментів визначається виключно за зовнішніми формальними ознаками. Необхідна лише зовнішня тотожність між підписом індосанта та найменуванням особи, вказаної у попередньому індосаменті



[i] Захарьин В.Р. «Все о векселе» - М.: ДИС, 1998.

[ii]  таблицю наведено з матеріалів семінару Міжнародного центру приватизації, інвестицій і менеджменту «Вексель як альтернативний спосіб взаємного заліку заборгованостей між підприємствами». Київ - 1998.

[iii] Хабарина Л.П. «Операции с векселями» - М.: Интел-Синтез, 1995.

[iv] Єфімов О. «Правова природа індосаменту переказного та простого векселя» /Журнал Право України, 1999, №4,